Підприємці, зареєстровані в Україні, під час реєстрації підприємства в Польщі не можуть скористатися правом на звільнення від сплати ПДВ (до ліміту в 200 000 злотих від обороту в попередньому році).
Таке роз’яснення дав директор Національної податкової інформації. Він констатував, що особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрована в Україні, – на момент реєстрації підприємницької діяльності в Польщі є суб’єктом без зареєстрованого місця здійснення підприємницької діяльності на території країни, тобто, Польщі. Застосування цього звільнення, за словами фахівця, виключає art. 113 ust. 13 pkt 3 закону.
Таким чином, здійснюючи продажі в Польщі, такі підприємці діють як платники податків відповідно до art. 15 ust. 1 Закону, і на момент початку здійснення своєї діяльності не можуть скористатися звільненням, передбаченим у art. 113 ust. 1 i ust. 9 Закону.
Читайте тeж: Особливий правовий статус громадян України в Польщі
Що кажуть експерти?
Податковий консультант компанії Biurex Міхал Целібала (Michał Cielibała) зазначає, що податкова служба вказує в даному випадку на такі важливі критерії, як місце здійснення підприємницької діяльності та необхідність уникнути зловживань, що знаходить обґрунтування в постановах Європейського суду. Однак ключовим у даному випадку є саме правильне зазначення місця ведення економічної діяльності, яке в даному випадку, після перетину кордону з наміром постійного проживання, вже знаходилося в Польщі. Таким чином, відбулася зміна податкового резидентства, а отже, відповідно до застосовних положень податкового законодавства, у поданих фактах є можливість скористатися суб’єктивним звільненням, передбаченим в art. 113 ust. 1 i ust. 9 Закону.
Експерт зазначає, що виключення звільнення, згідно з поясненням держ. органу, випливає з art. 113 ust. 13 pkt 3 Закону про ПДВ, який виключає застосування звільнення у разі, коли платник податків не має не має місця здійснення своєї господарської діяльності на території країни, а продаж підлягає оподаткуванню в Польщі:
Податковий орган ґрунтує свою позицію саме на тому факті, що платник податків не має постійного місця здійснення своєї господарської діяльності на території Польщі. Таким чином, в описаній фактичній ситуації має місце помилкове рішення, спричинене неправильним визначенням юридичної адреси платника податків. У принципі, податкове відомство підкреслює, що податкові пільги є винятком, і ситуації винятку з них точно визначені в положеннях податкового законодавства. Проте, ґрунтуючись на фактах, наведених в інтерпретації, можна однозначно стверджувати, що відсутність зареєстрованого офісу економічної діяльності в Польщі в цьому випадку не має місця, оскільки саме в Польщі, після перетину кордону з наміром постійного проживання, ухвалювали найважливіші рішення стосовно повсякденного керування цією діяльністю, і тому саме Польщу, а не Україну, потрібно розглядати як країну, де розташовано зареєстрований офіс платника податків.
Податковий консультант Міхал Целібала
Інший експерт вказує на відмінності між місцем ведення бізнесу та місцем здійснення підприємницької діяльності:
Податковий орган помилково прирівняв поняття місця ведення бізнесу до поняття місця здійснення підприємницької діяльності. Судова практика адміністративних судів вказує на те, що ані Закон про ПДВ, ані Директива 112 не містять визначення поняття “місце ведення бізнесу”. Однак Закон про ПДВ відрізняє це поняття від поняття “місце здійснення підприємницької діяльності”.
Юрист Кароліна Кубіста
На її думку, коли діяльність фізичної особи здійснюється в місці, відмінному від місця її проживання, місцем здійснення підприємницької діяльності слід вважати місце проживання фізичної особи, оскільки саме в ньому ухвалюють найважливіші рішення, що стосуються повсякденного управління цією діяльністю.
Ми, зі свого боку, згодні з експертами і вважаємо, що це рішення податкової служби лише ускладнює ведення бізнесу для громадян України, які переїхали до Польщі після початку війни.
Джерело: prawo.pl
Comments are closed.